- іменуватися
- —————————————————————————————іменува́тисядієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
іменуватися
Смотреть что такое "іменуватися" в других словарях:
іменуватися — у/юся, у/єшся, недок., рідко. Те саме, що називатися … Український тлумачний словник
менуватися — у/ється, у/ються, недок., діал. Пас. до менувати … Український тлумачний словник
меноватися — іменуватися, називатися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зватися — зву/ся, зве/шся, рідше зову/ся, зове/шся, недок. 1) Іменуватися, мати ім я, назву; називатися, прозиватися. 2) Своїми особливостями відповідати якій небудь назві, якомусь поняттю; характеризуватися яким небудь словом … Український тлумачний словник
титулуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. 2) Пас. до титулувати … Український тлумачний словник
узиватися — (взива/тися), а/юся, а/єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім я, назву; називатися, зватися. || чиїм, яким. Своїми особливостями, якостями відповідати якійсь назві, якомусь поняттю … Український тлумачний словник
називатися — 1) = назватися (мати те / інше ім я, назву; характеризуватися яким н. словом, позначенням), зватися, іменуватися; прозиватися, прозватися 2) див. зголошуватися … Словник синонімів української мови
взиватися — дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім я, назву; називатися, зватися розм … Орфографічний словник української мови
познаменуватися — дієслово доконаного виду поцілувати що небудь священне … Орфографічний словник української мови
узиватися — дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім я, назву; називатися, зватися розм … Орфографічний словник української мови
